Неважливо, в якій точці земної кулі перебуваєш, бо головне — де ти мешкаєш у своїх думках... Там я щаслива.

Справжня жінка схожа на шампанське – легка у спілкуванні, завжди усміхнена, непередбачувана та чуттєва.

Де б не були наші близькі, вони дивляться на нас. Нашу злість, наш біль – вони бачать все. І, мабуть, вони плачуть разом із нами. Ми, звичайно, не можемо витерти їхні сльози, але, живучи щасливо, усміхаючись, можемо хоча б зупинити їх своїми ямочками на щоках.

Ранок уже позіхав крізь вікна, свинцевий, окаянний ранок дощового зимового дня.

Подивися на море - воно схоже на небо.
Подивися на небо — воно схоже на море.
Однакові, як близнюки,
вони нерозлучні у цьому світі.
Навіки разом.

... твоя душа належить лише тобі. Зроби те, що ти хочеш. Усі ми, кожен, творимо себе самі. І наприкінці життєвого шляху ми підносимо наші душі нашим Покровителям, наче ремісник — творіння своїх рук.

Ти око моїх торкнулася
Так ніжно, так тепло...
Відтепер нехай зникнуть
Навіки сум і зло. Відтепер відбиватися
Повинні в моїх очах
Завжди добро і щастя -
Ти ж торкалася їх!

Сон розлучив нас - адже кожному сниться своє,
Але, прокинувшись, ми знову єдині.

Нехай я говорив, траплялося, що сподіваюся померти у власному ліжку, проте в душі бажав, щоб у глибокій старості на мене настав слон, коли я займатимуся любов'ю.

Постарайся знайти душевну рівновагу в ті хвилини, коли ти почуваєшся найменшою з людей.

Нікого ні в чому не переконуй. Коли чогось не знаєш – запитай чи докопайся сама. Але, здійснюючи вчинки, будь подібна до річки, що безмовно струмує, відкрийся енергії.
Вір – – просто вір.
Вір, що ти можеш.
Спочатку ти перебуватимеш у розгубленості і сум'ятті. Потім прийдеш до висновку: всі думають, ніби дурять. Всі люди, скільки не є їх на землі, схильні припускати гірше: всі бояться хвороби, вторгнення, напади, смерті - так спробуй повернути їм втрачену радість буття.
Будь світла.
Перепрограмуй себе так, щоб щохвилини приходили тобі на думку лише такі думки, які змусять тебе рости. Якщо впадеш у лють чи сум'яття, постарайся сама посміятися з себе. Смійся, регочу над цією стурбованою, пригніченою, тужливою жінкою, впевненою, що її проблеми – найважливіші. Смійся з цієї абсурдної ситуації, бо ти – це прояв Матері. А ще вір, що Бог – це людина, яка дотримується правил. Насправді більшість наших проблем зводиться до цього – до необхідності дотримуватися правил.
Зосередься.

Ти така, в яку віриш. Не варто повторювати, як усі, хто вірить у«позитивне мислення», що ти – кохана, що сповнена сил чи здібностей. Не треба собі твердити, бо ти й так це знаєш. А якщо раптом засумнівалась, – гадаю, що на цьому етапі сумніви мають виникати досить часто, – зроби те, що я запропонувала тобі. Замість того, щоб намагатися переконати себе, що ти краще, ніж думаєш, просто посмійся. Посмійся над своїми турботами та тривогами, над своєю невпевненістю. З гумором постався до нападів туги. Спочатку буде важко, але поступово звикнеш.
А тепер повернись і йди назустріч всім тим, хто думає, ніби ти знаєш усе. Переконай себе в їхній правоті - бо всі ми знаємо все, просто в це треба повірити.
Вір.