Кохання віддає себе в дар — купити її неможливо.

Чоловіки і жінки або дуже швидко взаємно пожирають один одного в тому, що зветься актом любові, або ж у них поступово утворюється звичка бути разом. Між двома цими крайнощами найчастіше середини немає.

Я обіцяю любити тебе кожну секунду кожного дня до кінця свого життя.

Деякі мої знайомі вирушають на інший кінець світу, щоб робити добро людям; я ж намагаюся робити, що можу, для тих, кого люблю і хто поряд.

Я захлинулась у сльозах свого кохання, і ніяке серце вже не стане мені притулком.

Кохання — випробування для того, хто її дочекався, бо її не можна ні віддати, ні продати, ні вбити.

Коли по-справжньому любиш людину, ти не чекаєш від неї тієї самої кількості почуттів, скільки їй віддаєш.

Поняття у тому, кого можна любити згодом змінюються. Незмінний лише наш потяг до тих, кого ми бажаємо.

Кожен надлишок шкідливий. Навіть кохання.

Кому там від Любові спокій необхідний?
Вважай — небіжчикам, точно не живим,
Того, хто про Любов і не чув жодного разу,
Вважай небіжчиком, точно не живим.