Мені казали, що так буває, і ти, мабуть, чула, але я тепер тільки випробувала це кохання. Це не те, що раніше. Як тільки я побачила його, я відчула, що він мій володар, а я його раба і що я не можу не любити його.

А як закохуються люди неосвічені: від щирого серця, тобто від усієї своєї первісної дикості!

Нерозділене кохання — безглузда, і всі безнадійно закохані поводяться як круглі ідіоти.

У натовпі ровесників я співав кохання, бувало;

В одному зустрічав захоплення, докор і сміх в іншому:

«Завжди кохання, туга, ти вічно про своє!

Щоб стати поетом — подібних марень мало»

У кожного своє уявлення про кохання. Одна дівчина, з якою я колись був знайомий, сказала якось:«Коли він не скінчив мені до рота, я зрозуміла, що він мене любить».

Ти для мене не якась перемога, ти для мене все! Ти моє дихання, мій біль, моє серце, моє життя!

У більшості випадків нам подобаються ті, кому ми не подобаємося. Ромео та Джульєтта — виняток, а не правило.

Людський розум ніколи не зможе пізнати нескінченність. Як, втім, і справжнє кохання.

Яке дитинство! — Скажете ви; але в тому—то і краса любові ; вона  перетворює нас на дітей, дарує золоті сни як іграшки ; і розбивати ці іграшки в хвилину досади приносить чимало задоволення; особливо коли ми сподіваємося отримати інші.

Закоханість не можна поділити з іншою людиною. Вона  ніколи не буває взаємним почуттям, тому що на цьому етапі немає суб'єкта, здатного його розділити.

Закоханість – це безумство. Ми нічого не отримуємо натомість, і це неминуче. З точки зору медицини ми маємо всю симптоматику картини божевілля, що супроводжується елементами марення та маніакальної екзальтації.
Кохання, навпаки, — супердорогою продукт симбіозу розуму і почуттів. Він більш довговічний та стійкий. Проте зберегти кохання — тяжка праця.