Людина не тільки любить себе в інших, вона ще й ненавидить себе в інших.

Щоб кохання заслужити, мало однієї краси.

Я люблю її, і це дивно, адже в ній все те, що мені ненависно в інших, проте я душі в ній не чаю.

Коли серце чоловіка зайняте жінкою, вона людина скінчена, вона може померти.

Якби я міг сказати тобі, як я тебе кохаю. Я кохаю тебе, я кохаю, я кохаю, я дуже кохаю тебе. Заплющую очі і бачу тебе! Розплющую очі, то тебе хочу бачити! Якщо тебе немає  поряд, то я відчуваю твою присутність всюди, кожну мить, весь час, щохвилини, мої очі шукають мою... Називай це любов'ю, божевіллям чи биттям мого серця, для мене це одне й те саме. Багато людей люблять, але так, як я люблю, не може ніхто, тому що ні в кого немає  тебе! Я не можу тебе забути, я тебе не хочу забувати! Ти моя, я буду любити тебе всю життя, і буду любити тебе аж до смерті, і навіть після неї.

Щоб любов була вічною, байдужість має бути взаємною.

А якщо присягатися в коханні і не любити, то це вже говно собаче, а не кисневий фільм, а якщо любити і не присягатися, то це вже німецьке порно, а якщо зустрічатися з різними чоловіками, а любити тільки одну людину, то це вже схоже на російський кінематограф про берези та поля.

Немає людини самотньої, ніж той, хто пережив кохану.

Знаєш, кохання надто переоцінюють. У мене ніколи не було подруги, і подивися, як я щасливий. У перервах між дрібними психічними зривами.

— Надюшка, я тебе дуже люблю, просто жити без тебе не можу. Так... От не знаю, як би я вранці прокидався без тебе. Ти моя найніжніша, найулюбленіша, найкраще на світі, най-най-єдина моя Надюша.
— Чому ти раніше мені про це не казав?
— Тому що ти ніколи не просила
— Дурненька... Жінки ніколи не просять, тільки все життя знаєш як чекають?!