«На добраніч, спи!» - Прошепотіла мені вона
І забрала спокій, мені побажавши спокою.

Адже мріє, крутиться, що злилися в одне, а отямишся, як і раніше, двоє.

Свято — тільки з нею, тільки тоді, коли вона  буде поруч, пліч-о-пліч. А без неї — завтрашнє сонце буде лише кружальцем із жерсті, і небо — пофарбована синім бляхою, і сам я...

Все передбачити неможливо - особливо на війні, особливо в коханні.

Закохуватися легко, але любити все життя — це вже диво.

Якщо ти вважаєш людину ідеальною, адже це не означає, що у неї абсолютно немає  недоліків. Просто ти любиш його.

Якщо ти кохаєш щось — відпусти. Якщо воно твоє, воно повернеться.

— Не гай часу, знайди собі іншу дівчину, яка не буде тебе так мучити.
- Але я люблю тебе.

Безумна до того любов моя,
Що зла в тобі я не помічаю.

Немає стосунків дивніше й делікатніше, ніж стосунки людей, які знають один одного лише зорово, — вони зустрічаються щодня і щогодини, один за одним спостерігають, вимушені, в силу загальноприйнятих правил або власної примхи зберігати зовнішню байдужість — ні поклону, ні слова. Занепокоєння, надмірна цікавість витають між ними, істерія незадоволеної, неприродно пригніченої потреби у спілкуванні, у взаєморозумінні, але насамперед щось на кшталт схвильованої поваги. бо людина любить і поважає іншого, доки не може судити про нього, і любовна туга — наслідок недостатнього знання.