Він інший, з ним віриш у дива
І пірнаєш у дитинство з головою.
У нього щасливі очі,
Він з відкритою, щирою душею.

Ця любов давала їй сили.

Куди легше принижувати, ображати і поводитися з людиною, як із шматком гівна, ніж визнати, що ти його любиш.

- Я люблю тебе.
- Я теж...
- Ой бля. Не тобі.

Лев — цар звірів, але для свійської тварини він навряд чи годиться. Так само і любов надто сильне почуття, щоб стати основою щасливого шлюбу.

Кохання не має нічого спільного з володінням. Її найвищий прояв — надавати свободу.

Він хотів би позбутися очей, ніж її не бачити, втратити життя, ніж її покинути. Вона  — його душа, ось він і берегтиме її, як власну душу.

Я прийшов до мудреця і запитав у нього:
Що таке кохання? Він сказав:«Нічого»
Але, я знаю, написано безліч книг:
Вічність пишуть одні, а інші - що мить
То опалити вогнем, то розплавить як сніг,
Що таке кохання?«Це все людина!»
І тоді я глянув йому прямо в обличчя,
Як тебе мені зрозуміти?«Нічого чи все?»
Він сказав усміхнувшись:«Ти сам дав відповідь!
Нічого чи все! - середини тут немає!»

Кожному хочеться вірити у вічне кохання. Аманда сама колись у неї вірила — коли їй було вісімнадцять. Щоправда, тепер вона  знала, що кохання — штука плутана, як і життя. Вона  розвивається за абсолютно непередбачуваним і незрозумілим людям сценарієм, залишаючи після себе довгий шлейф жалю.

— Кохання — поганий дипломат, — трохи посміхаючись, зауважив Бернальдес, — і чи варто рахувати минулорічні хмари. Що зроблено, того не повернеш.