Якщо тебе лякає турбота з боку чоловіка, то тебе ніколи раніше по-справжньому не любили.

— Але я її люблю, — заперечив він.
— А я люблю вас, — відповіла вона.
— Вам не здається, що в ній є маленька іскорка любові до мене? — поцікавився він, висовуючись на світ веранди.
— А вам не здається, що й у вас могла б бути маленька іскорка любові до мене? — спитала вона.
— Можливо, я зможу щось із цим вдіяти.
— Ніхто з нас нічого не може вдіяти. Усі люблять не тих, кого треба, усі ненавидять не тих, кого треба.

Я тебе люблю. Але ти вже мені не подобаєшся.

Знаєш, твоя мама була такою... закоханою у кохання. Їй треба було все до кінця.

Ревнощі має дивовижну здатність висвічувати яскравими променями лише одного-єдиного чоловіка, а натовпи всіх інших залишати в непроглядній темряві.

Його погляд залатав дірку в самому центрі моєї істоти.

Як писав поет: чи завжди ти маєш право на кохання того, кого любиш?

Він інший, з ним віриш у дива
І пірнаєш у дитинство з головою.
У нього щасливі очі,
Він з відкритою, щирою душею.

Ця любов давала їй сили.

Куди легше принижувати, ображати і поводитися з людиною, як із шматком гівна, ніж визнати, що ти його любиш.