Іван Олексійович Бунін

Сьогодні йдуть без кінця
Ті самі хмари — гряда за грядою.
Твій слід під дощем біля ґанку
Розплився, налився водою.
І мені боляче дивитись одному
У надвечірню сіру темряву. Мені крикнути хотілося слідом:
«Воротись, я зродився з тобою!»
Але для жінки минулого немає:
Розлюбила – і став їй чужою.
Що ж! Камін затоплю, питиму...
Добре б собаку купити.

Докладніше

Дмитро Ємець. Мефодій Буслаєв. Вогняна брама

Шалено важко любити когось, крім себе. Навіть в іншому ми нерідко любимо себе – свої насолоди, свій комфорт чи зручність. Кохання – це стан, яке залишається за вирахуванням пристрасності. Якщо за вирахуванням пристрасності нічого не залишається, у вічність таке почуття не переходить.

Докладніше