Притулок любові, обманщик наш:

Твоє кохання — поганий міраж,

Нічний дешевий маскарад,

Де обдуритися кожен радий!

Мила, не плач, не треба,

Сумних листів мені не йшли,

Знаю сам, що ти не рада

Від коханого вдалині.

Кохання нагадує партію в покер — щоб перемогти, треба грати відкрито.

Мій світ з нічого перетворився на все, і я гордий за себе. В очах дітей я бачу власне світло, в їхньому сміху звучить моє щастя. Сім'я, про яку я і мріяти не наважувався, – моє благословення. Діти виростуть і стануть набагато кращими за мене.

Люди погано переносять страждання тих, кого люблять.

Краса та любов не вічні, я знаю. І від смутку не втекти. Напевно, всяке велике щастя трохи сумне. Краса — це пахощі троянд, а троянди в'януть.

Не так просто любити дівчину своєї мрії – реальність бере своє.

Жінка, навіть простолюдина, може стати королевою, а аристократка може перетворитися на прислугу. Все залежить від того, як до неї ставиться чоловік, якого вона  любить.

Коли відкриваєш своє серце, завжди існує ризик, що йому завдадуть біль.

І мама розповідає, як дівчина обвела на стіні тінь коханого – щоб у неї хоч щось залишилося від їхнього кохання. Пам'ять про останні миті, коли вони були разом.