– Скажи, будь ласка, як тебе звуть? - Запитала вона  кота. - Мене - Кораліна.
Кіт ліниво позіхнув, показавши Кораліні свій напрочуд рожевий язичок.
– У котів не буває імен, – відповів він.
- Як це? - Запитала Кораліна.
– А ось так, – сказав кіт. – Це у вас людей є імена. І все тому, що ви не знаєте, хто ви такі. Ми знаємо, хто ми і тому імена нам не потрібні.

Кішка мріяла про крила: їй хотілося спробувати кажанів.

Ідеал політика - кіт, що срує. Кошатники мене зрозуміють. У нього така морда, наче він сенатор чи президент, і ось цей вираз, ці очі — те, що треба для політика. Але це для політика-чоловіка. А жінка-політик має робити обличчя як під час мінету.

- Я напудрив вуса, от і все! Інша розмова була б, якби я поголився! Голий кіт - це справді вже неподобство, тисячу разів згоден визнати це.
... І кіт від образи так роздувся, що здавалося ще секунда, і він лусне.

Кішці належить лише одне ім'я  — Ваша величність.

На світі повно людей, які раніше були котами, та котів, які колись були людьми. Так що наступного разу, коли ти побачиш кота, який голосно муркоче і благає заглядає тобі в очі, пам'ятай: можливо, він хоче не тільки застрибнути до тебе на коліна, а й заволодіти твоїм тілом.

Багато людей не звикли вважати своє миле кошеня серійним убивцею, але кішки є кішки.

- Я завжди хотів знати, - гірко промовив Іпслор, - що в цьому світі є такого, через що варто жити?
Смерть обдумав його запитання і нарешті відповів:
- Кішки, коти - це добре.

Кішка абсолютно щира: людські істоти з тих чи інших причин можуть приховувати свої почуття, але кішка ніколи.

У деяких районах міста цікавість не тільки вбивала кішку, але ще й скидала її в річку з прив'язаними до лап свинцевими вантажами.