Король перевершує своїх підданих тільки на висоту своєї корони, а коли в тебе голова не вкрита, повір мені, Генріху, ти такого ж зросту, як і всі інші люди, і навіть нижче за декого з них.

— Король робить, що хоче.
— Еєріс Таргарієн теж робив, що хотів. Хіба мати не розповідала тобі, що сталося з ним?

Король повинен дотримуватися закону, тому що тільки закон і робить його королем.

Правителів недовго скинути. І тільки в принцах є особлива краса. У їхній юності. У вірності своєму народові. У тому, ким вони мають стати. Вони є наступним поколінням правителів, і, вбиваючи їх, я вбиваю майбутнє. Як вчила мене мати.

Це дрібниця, але й дрібниці важливі, якщо ти збираєшся стати королем.

Якось ці лорди побачать у тобі свого сюзерена. І якщо я відправлю тебе зараз додому — немов дитині в ліжко без вечері, — вони запам'ятають це і лише посміються за кубками. А потім прийде той день, коли буде потрібно тобі, щоб вони поважали або навіть боялися тебе. Але сміх убиває страх.

Що толку від слова«непомірний», якщо воно не застосовується до королівського весілля.

— Я — регент Джоффрі, і я надіслала йому королівський наказ!
- А він узяв і не послухався. Має велику армію — він може собі це дозволити.

Ти ведеш шляхетну людину на смерть, Один, ти не король, ти звичайний злочинець.

- Я король, а ти королева.
- А Нью-Йорк?
— Ну... Нью-Йорк — це наше царство.