Титанік. Рут Дьюїтт Б'юкейтер
— Кажуть, що цей корабель ніколи не втопиться.
— Так і є, пане, сам Бог його не потопить.
— Кажуть, що цей корабель ніколи не втопиться.
— Так і є, пане, сам Бог його не потопить.
- З собою краще крейсер візьми.
– Чого? - Здивувалася я. – А! Дурень, ці туфлі човниками називаються.
– Човники – це тридцять п'ять і менше. А в тебе тут справжні есмінці... типу "Ерлі Берк".
Попливемо кудись у голову зайде. Ось що таке корабель! Корабель – це не просто кіль, палуба, вітрила. Хоч без них і не можна. Просто корабель... Чорна перлина – це свобода.
— Холодна вода, як та, що внизу, сотнями гострих кинджалів пронизує твоє тіло. Ти не можеш дихати, не можеш думати - все заповнює пекучий біль. Тому я не надто хочу стрибати з тобою, але мабуть нічого не поробиш. Дуже сподіваюся, що ти передумаєш і стрибати не доведеться.
- Ти божевільний!
— Усі так кажуть, але за всієї поваги, за бортом зараз не я стою.