Здатність до компромісу — похвальна гідність, а не ганебна слабкість.

Стояти на своєму часто означає виявляти впертість. Здатність до розумних поступок — свідчення здорового глузду.

— Ви гадки не маєте, що потрібно, щоб зберегти шлюб. Потрібно йти на компроміси. Це завжди приємно? Ні, але ти це робиш, так, тому що це вам не хіханьки—хаханьки, не потягування кави в центральній кав'ярні. Це реальне життя, лише для дорослих.

— Думаю, він має рацію. Ви надто багато часу проводите у кафе.

— Я наробила дурниць. Ти наробив дурниць. Може визнаємо, що ми квити, і продовжимо жити як і раніше?
— Я не робив дурниць.
— Давай підемо на компроміс.
— Я вже на нього пішов. Я готовий визнати, що ти наробила дурниць.

Щоб вижити і чогось досягти, треба примиритися з тим, що ми недосконалі, і жити за цією міркою.

Ти юна, ось і вважаєш невдачею будь-який компроміс. Але коли поруч виявиться той, хто тобі підходить, ти зміниш думку.

Ти нічого не розумієш у коханні, тому що не розумієш значення компромісу.

Політика – це мистецтво компромісів.

— У вашій роботі є ризики, тяжкі сторони. Але, будь-що, справа має тривати. Швидко розповідаю?
- Ні, швидкість це добре. Збиває людину з ніг.
— Отже, ти мене надув, я тебе. Міг би померти я чи ти, але ніхто не помер.
Ми робимо справу. Ти робиш справу. Ти оплачуєш рахунки. Я сплачую рахунки. Я пояснив?
- Абсолютно.
— Тоді ми не в образі?
— А чому маємо бути? Місяць, що приходить, Місяць — місяць, який над нами. Я фермер, дбаю про свою ферму.

Встати на шлях діалогу — набагато ефективніше та розумніше, ніж намагатися доводити, яким егоїстичним чи чуйним може бути кожен.