…костюми у нього завжди з гарної тканини і пошиті вони у найкращого кравця у місті. Але чого це, якщо він їх носити не вміє?

Чуєш, ти, Бріжит Бардо!

Я впевнений, вам доводилося чути, як при вас кажуть, що не так вже й важливо, яка у людини зовнішність, головне те, яка вона всередині. Зрозуміло, це цілковита нісенітниця, тому що якби це було так, то люди, хороші всередині, могли б і не зачісуватися, і не приймати ванну, і в усьому світі стояв би запах ще гірше, ніж зараз. Зовнішність дуже важлива, тому що дуже багато в людині визначається тим, як вона виглядає.

Померти від його неземної краси навряд чи комусь загрожує, зате у нього зовсім розбійницька пика.

Як людину змінює костюм.

Я був сором'язливий від природи, але моя сором'язливість ще збільшувалася переконанням у моїй потворності. А я переконаний, що ніщо не має такого разючого впливу на напрямок людини, як зовнішність його, і не стільки сама зовнішність, скільки переконання в привабливості чи непривабливості її.

Добре виглядаєш! Така хода певна у тебе. Що нога відросла?

— Яша, а де Мишко? Йому що, нічого не довелося?
- Тату, та ось же.
— Що ти вигадуєш, Яша, це переді мною стоїть справжній лорд Чемберлен. А Мишко, ви вибачте за відвертість, більше скидався на босяка.
- Тату, то Мойша.
- Ось що може зробити з людиною пристойний недорогий костюм. Якщо його, звісно, ​​пошив добрий майстер.

Не так складно бути розумним, як мати такий вигляд.

— Паршиво виглядаєш.
— То була моя улюблена куртка!