Є тільки одне благо - знання і тільки одне зло  - невігластво. (Існує лише одне добро - знання. Існує лише одне зло  - невігластво.)

Нові знання — найцінніше у світі. Чим більше істин ми відкриваємо, тим багатшими ми стаємо.

Раніше мене зневажали за невігластво і тупість, тепер ненавидять за розум та знання.

Вчитися — отже, стає розумнішим. А в школі все тримається на зубрінні — треба запам'ятовувати всяку нісенітницю, на кшталт чисельності поголів'я овець в Австралії. Тут скільки ні зубрі, розуму все одно не наберешся.

У давнину люди навчалися для того, щоб удосконалювати себе. Нині навчаються для того, щоби здивувати інших.

Якщо я хочу бути повністю живим, я маю прийняти свою обмеженість так само, як і свою свободу. Якщо я намагаюся знати про все і все робити, я приречений на те, щоб втратити розуміння того, з чим я справді можу впоратися. Я не можу знати все, зробити все, жити вічно. Я можу лише знати набагато більше, ніж знаю зараз, робити набагато більше, ніж роблю зараз, і жити більш повним та насиченим життям, ніж зараз.

Я по дурості думав, що вона досить розумна. Вона  дуже багато знала про театри, про п'єси, взагалі про всяку літературу. Коли людина начинена такими знаннями, так не скоро зрозумієш, дурна вона чи ні.

Ніщо не відбувається у суперечності з природою, тільки у суперечності з тим, що ми знаємо.

Я шукав у всіх знаннях і не тільки не знайшов, але переконався, що всі ті, які так само, як і я, шукали у знанні, так само нічого не знайшли. І не тільки не знайшли, але ясно визнали, що те саме, що приводило мене до відчаю — безглуздя життя, — є єдине безперечне знання, доступне людині.

Існує таке старе прислів'я:«Той, хто знає, як щось зробити, — слуга того, хто знає, навіщо це потрібно зробити».