Зникнуть прищі - почнуться зморшки.

Хто робить добрі справи, той розгладжує зморшки.

Однією ілюзією менше – однією зморшкою більше.

Зморшки, звичайно, не фарбують обличчя, але вони – печатка страждань, роздумів, усмішок, тобто друк життя, дорослішання. Зітріть зморшки — і ви зітрете обличчя.

Серце немає зморшок, у ньому бувають лише шрами.

Коли мій друг побачив у Лідії Володимирівни дві ледь уловлені зморшки біля косячків рота, він сказав: — Час акуратний автор. Воно не забуло поставити дату під цим чудовим твором.

… Життя незримо виводить і виводить на людському обличчі свої буквиці-зморшки – їх не приховаєш, не зміниш.
Кожне літо, кожне горе і щоденна праця відзначені життям на обличчі людини. На голому жіночому обличчі ці знаки легко читаються. Борода та вуса чоловіки ховають грамоту життя. Поки в бороді не проросте біле, як на спині лісовина, волосся, лише по звичці, а не оком дізнаєшся — з хлопцем зустрівся чи зі зрілим чоловіком.

Коли Ви бачите чиюсь душу, відбиту в очах, це краса. Моя подруга одного разу запитала мене:«Коли мені буде 50 і шкіра зморщиться, ти все ще думатимеш, що я красива?». Я відповів:«Навіть сильніше, ніж раніше, тому що в кожній зморшці я бачитиму життя, яке я розділив з тобою. Кожна зморшка буде доказом дітей, яких ми народили і моментів, які ми нагромадили у наших життях».