Модно в цьому столітті ігнорувати ідею про добро і зло, але зло є і воно знаходить цінність у добрих людях, даючи гріху солодкий смак екстазу.

Нічого не залишається безкарним. Будь-яке зло  обов'язково потягне за собою розплату, яка буде жорстокішою! Такий закон життя! Відплата існує і землі і небі! А прокляття падають на голови проклинаючих…

Якщо є на світі зло, значить мало в мені добра, щоб«заразити» їм інших.

Лише добро одне безсмертне,
Зло  довго не живе!

Знаєш, Томмі, зло  - страшна річ. І воно витончується, як диявол. Адже за старих часів були якісь поняття про добро і зло.

Немає такої категорії, як погано. Погано і добре це казка. Ми розвинулися до того, що значення емоцій пов'язуємо зі стратегією виживання та тваринного стада. Ми пристосувалися бачити божественне у корисному. Добро не є істинно добре, зло  не є істинно поганим. Не кожному дано бути собою. Ви бранці власних уявлень.

Боротьба проти зла легко сама набуває характеру зла, заражається злом. Є зловісна моральна діалектика маніхейського дуалізму. Надто великі вороги зла самі робляться злими. Це парадокс боротьби зі злом та злими: добрі для перемоги над злими робляться злими і не вірять у інші способи боротьби зі злими, крім злих способів. Доброта викликає до себе зневажливе ставлення і здається нецікавою та прісною. Злість же імпонує і здається цікавішою та красивішою. Люди боротьби думають, що злість розумніша за доброту. Проблема тут у тому, що, по суті, не можна здійснювати цілей добра, добрих цілей. Це дуже легко веде до зла, до злих засобів.

- Можете ви мені в обличчя заявити, що я - зло? Я - зло, офіцер Старлінг?
— Я думаю, ви руйнація. А це для мене одне й те саме.
— Зла  лише руйнація? Тоді бурі - зло, якщо все так просто, і вогонь, та ще й град до того ж. Все те, що агенти страхових компаній валять в одну купу під рубрикою Дії Господні.
— Свідомо скоєне...
— Я — для власного задоволення — колекціоную церкви, що впали. Ви не бачили нещодавню передачу про церкву в Сицилії? Чудово! Фасад храму впала під часспеціально замовленої меси та поховав під собою шістдесят п'ять бабусь. Це - зло? Якщо так, хто ж його зробив? Якщо Він там, то Йому просто це подобається, офіцер Старлінг. І тиф, і лебеді – одних рук справа.

У той день, коли мені доведеться засумніватись у тобі, я вже буду досить старим. Того дня дядько, я зрозумію, що Бога немає, що цей світ і все інше – це створення якогось величезного зла, і що добро не існує.

Якщо ти віриш у зло, значить ти вчинив його.