— Шакав я паршивий, все краду і краду…
— Що це ти крадеш?
— От на шухері тут сиджу. Вкрали вже. Ну, я пішов.

— Я виріс у злиднях, але ніколи не крав.
— Може, ти не мав зручного випадку.

Хороший фокусник мало чим відрізнявся від доброго злодія.

Якщо людина, що зробила на свою користь відчуження на суму в кілька мільйонів рублів, стане згодом навіть меценатом і побудує мармуровий палаццо, в якому зосередить всі чудеса науки і мистецтва, то його все-таки не можна назвати майстерним громадським діячем, а слід назвати лише майстерним шахраєм..

— Якби все було так легко, знаєш, скільки людей цим займалися? (Будь це просто, брате, всі б цим займалися.)

— Чим займався ваш батько?
— Він передбачав майбутнє і крав коней. Часто передбачав, що в когось умикнуть коня і всі дивувалися, коли так і траплялося.

Чудово живуть чесні люди! Злодії ж у всі часи влаштовуються чудово, і всі люблять злодіїв, бо біля них завжди ситно та весело.

Чим вище сидить злодій, тим важче дотягтися до нього.

Один законник із портфелем у руках награбує більше, ніж сто невігласів з автоматами. (Законник із портфелем у руках загребе більше, ніж тисяча озброєних нальотчиків у масках.)
(Адвокат може за допомогою своєї папки вкрасти більше грошей, ніж тисяча бандитів із пістолетами та в масках.)

І справді, дивно, чому ніхто не любить, коли їх обкрадають, — покивав я. - Дикуни-с.