Бідні залишаються бідними через те, що замість пошуку шляху багатства вони шукають щастя у тому щоб бути бідними, але бути щасливим у бідноті неможливо.
Під час революції бідність буває одночасно і причиною і наслідком.
Якщо кожен відчуватиме себе в безпеці і матиме достатньо вільного часу, більшість людей, яких отупляє злидні, стануть грамотними і навчаться думати самі, а коли це станеться, більшість рано чи пізно зрозуміє, що привілейована меншість нічого не робить і взагалі не потрібна, і ця меншість буде зметена.
Ви уявляєте, що може статися, коли на нашій планеті з'являться ці гігантські рослини? Поживних продуктів стане дуже багато. Все стане дешево. Зникне злидні! Хто тоді захоче працювати на нас з вами? Що станеться з капіталістами? Ось ви, наприклад, тепер стали багатими. Ви можете задовольняти всі свої забаганки. Можете найняти собі шофера, щоб возив вас на машині, можете найняти слуг, щоб виконували всі ваші накази: прибирали ваше приміщення, доглядали вашого собачку, вибивали килими, натягували на вас гамаші, та мало що! А хто має робити все це? Все це повинні робити для вас бідняки, які потребують заробітку. А який бідняк піде до вас на службу, якщо він ні чого не потребує?... Вам же доведеться самим все робити. Навіщо ж тоді вам усе ваше багатство?... Якщо й настане такий час, коли всім стане добре, то багатіям обов'язково стане погано. Врахуйте це.
Безгрошів'я... Це така страшна яма. Одного разу впав у неї і вибратися потім так складно. Борги і злидні засмоктують тебе в цю в'язку жижу, схожу на жирний бруд після рясного дощу.
В обстановці не те щоб кричуща убогість, але скоріше промовисто бідність, що мовчить.