Я маю щастя проводити час з ранку і до вечора у суспільстві геніальної людини, тобто із самим собою, а це дуже приємно.

Ти маленький чоловічок з великим ротом та зарозумілістю.

Ви втратили нюх. Ви забули закон джунглів, дивлячись на мене зверхньо.

Зарозумілі люди вважають, що їм не треба брехати.

Добрий вечір. Сьогоднішню лекцію проведу я доктор Шелдон Купер.
... Я чекав оплески, але вважаю, що захоплена мовчанка теж підходить на випадок.
Я погодився виступити перед вами сьогодні тому, що мене запевнили, що ви найсвітліші голови з усіх університетських кандидатів на докторський ступінь, хоча це все одно що сказати, що ви є найважливішим електроном атома водню!... Тому, що в атома водню всього один електрон!... Світлі голови... Та не смішіть мій піджак!

Громадяни, які час від часу дорікають мені за гордість. Ну що тут скажеш, вони по-своєму мають рацію.
У мене є мірка. Вона  від народження висока, так вийшло. У деяких ось, наприклад, довгий ніс чи масивний пеніс — і що з того?

Послухайте, друзі! Не можна ж насправді переді мною так схилятися. Я такий самий, як і ви всі, тільки краще.

Якщо я тобі не подобаюсь, значить, ти не маєш смаку.

Найважче в дружбі — бути врівень з тим, хто нижчий за тебе.

Кожен вважає себе стратегом, бачачи бій  із боку.