— Я хочу запросити вас на вечерю.
- Боюся це не можливо.
- У вас інші плани?
- Я заміжня жінка.
— А заміжнім жінка не належить їсти?

— Чи не погодиться пані відьма розділити з її покірним слугою мізерну трапезу?
- Дякую, я вже пообідала, - в тон йому відповіла я.
— Невже навіть кави не бажаєте?
— Ні, не прошу.
— А посидіти побалакати в приємній компанії?
— Коли пані відьма знайде приємну компанію, вона  обов'язково вас про це повідомить, — із вишуканою ввічливістю парирувала я.

Охорона – це лише запрошення для злодія.