... мені потрібен наставник, який вселяв би мені добрі почуття, робив би мене краще. Мені потрібна людина, владі якої охоче підкориться моя норовлива вдача; чоловік, чия похвала винагороджувала б мене, а осуд короля, король, якого я не могла б не любити, хоча, можливо, могла б боятися.

Мор був зачеплений. Одна справа не хотіти одружитися з кимось, і зовсім інша — чути, що виходити не хочуть за тебе.

- Чому ти за нього виходиш?
— У нього на те цілий гаманець причин.

Гірше самотності у тридцять може бути лише самотність у двадцять. (Гірше, ніж бути незаміжньою у тридцять, може бути тільки бути незаміжньою у двадцять.)

Усі її подруги були одружені. Їхнє становище відрізнялося стабільністю. У них було сімейне вогнище. Зрозуміло, не всі її подруги жили добре. Деякі зраджували своїм чоловікам. Деякі грубо ними зневажали. Багато самі терпіли зради. Але при цьому вони були одружені. Сама наявність чоловіка робила їх повноцінними в очах оточуючих. Чоловік був абсолютно необхідний. Його слід мати хоча б як предмет ненависті.

Їй не хотілося виходити за нього заміж, але хотілося зберегти його. Їй не хотілося нічого йому давати, але хотілося, щоб він віддавав їй усе.

Жінка бере чоловіка в чоловіки з усіма його талантами та здібностями, і потім йому вже важко її вразити, хоч вона  часом і прикидається враженою.

Занадто багато думати про заміжжя вульгарно - і вже боже борони ганятися за нареченими.

Заміжжя накладає відомі зобов'язання, незалежно від того, тішить воно вас чи ні.

Панночки люблять час від часу розбивати серце, - майже так само, як виходити заміж. Це дає їжу для роздумів та чимось виділяє їх серед подруг.