Знову навчитися стримувати серце, що раптово забилося, коли на вулиці за поворотом привидиться знайомий силует. Не опускати очі, коли на лаві перед тобою цілується парочка. І більше ніколи, ніколи не чекати, коли задзвонить телефон.

Найдивовижніша пам'ять - пам'ять закоханої жінки.

Як я люблю тебе? Вважай.
По-перше, я люблю тебе
Як простягається душа
До самої кромки Буття. Як світять сонце та свічка
На щоденний хліб-і-сіль.
І як від пристрасті тремтіння
Тиран сходить на престол. Я втратила багато вір
Поки за сонечком брела.
Як запечатаний конверт
Просте життя моє було. І якщо Смерть прийде за мною
І якщо я піду за нею,
То після Смерті я
любитиму тебе ще сильніше.

Небоморехмари!
Я закохалась у мудака!

— Вона  мені дуже подобається, але я не закоханий у неї.
— А вона закохана в вас, хоч подобаєтеся їй не дуже.

Люди завжди закохуються не в тих, у кого слідує.

Прикидаючись закоханим, він по-справжньому закохався.

Париж – місто для тих, хто закоханий.

Як утомливо не бути закоханим: весь час треба когось спокушати, а конкуренція жорстока. Жахливо, коли так хочеться бути коханим. Думаю, саме у цей момент я вирішив стати відомим.

Все життя я була твердо впевнена, що закоханість — це не коробка шоколадних цукерок, куплена на шляху до побачення. Це щось більше. Те, чого мені ще не показувало життя. Виявляється, все набагато простіше. І водночас складніше, бо немає такої мови на землі, яка здатна передати це почуття.