Найбільша завада життя — очікування завтрашнього дня та втрата сьогоднішнього дня.

- Насправді, немає  жодного завтра.
- Чому?
— Тому що є сьогодні. Сьогодні.

— Ви витрачаєте гроші так, ніби завтра не буде...
— А його не буде. Моє завтра було вчора.

Колись«сьогодні» теж називалося« завтра».

Пам'ятай, що ніхто не знає, чи настане завтра. Живи зараз! Цієї секунди. Цієї миті!

«Найкраще завтра» зовсім не гарантія«ще кращого післязавтра».

Вперше за дуже довгий час завтрашній день здавався їй... можливим.

Так – у кожній справі. Завтра, завтра, завтра, -
А дні повзуть, і ось уже в книзі життя
Читаємо ми останній склад і бачимо,
Що всі вчора лише освітлювали шлях
До могили курної.

... а завтра почнеться нове життя. Не обов'язково прекрасна та дивовижна. Не обов'язково. Але все ж таки нова. Все ж таки життя.

У нас тут так: ми діяли вчора, ми діятимемо завтра, але ми ніколи не починаємо сьогодні.