Будь—які заборони викликали в мені лише одне бажання порушувати їх.

І хіба не відчуваємо ми, попри здоровий глузд, постійної спокуси порушити Закон лише тому, що це заборонено?

Адам був людиною: він побажав яблука з райського дерева не тому, що воно було яблуко, а тому, що воно було забороненим.

І кому потрібні були ці райські кущі, де все не можна?

Що більше забороняють, то більше хочеться.

Якби змій був забороненим, Адам і його з'їв би.

Віктор Гюго, Достоєвський, Островський, Пушкін та якась фантастика. Чоловікам і послушницям Матуся не благословляла читати жодну художню літературу, тільки житія святих і настанови отців, тому книжки доводилося ховати від сестер. Якби мене хтось застукав з такою книгою, мені й Машам дуже дісталося б.

Але я переконаний до глибини душі, що дух протиріччя належить до споконвічних спонукаючих початків у серці людському — до невід'ємних, первозданних здібностей, які визначають саму природу Людини. Кому не траплялося сотню разів робити поганий вчинок без будь-якої причини, лише тому, що цього не можна робити?

Меж немає...

Коли мені кажуть, не роби цього, я відразу все роблю навпаки.