У пору мого дитинства в Толедо існувало кумедне забобон, що нібито допомагає відвадити небажаних візитерів: слід було тільки поставити за дверима мітлу. От би й страхи цих шкідливих гостей можна було відігнати так само просто!
«Забобони — боягузтво перед Божественного», — писав Теофраст, який жив у період заснування Олександрійської бібліотеки. Ми населяємо світ, атоми якого утворилися в зоряних надрах, світ, де кожної секунди народжуються тисячі зірок, де в повітрі та водах молодих планет сонячне світло і розряди блискавок запалюють іскру життя, де сировина для біологічної еволюції іноді створюється вибухом зірки на іншому краю Чумацького Шляху, де утворилися сотні мільярдів таких гарних галактик, - це Космосквазарів і кварків, сніжинок і світлячків, де можуть бути чорні дірки, інші всесвіти та позаземні цивілізації, чиї радіосполучення в цей момент надходять на Землю. Як блідо у порівнянні з цим виглядають претензії забобонів і псевдонауки; як важливо для нас займатися науковими дослідженнями – цією принципово людською справою.
Забобона забороняє колись називати чергування спокійним. Так само, як ми не говоримо«удачі» акторам або«пішов у жопу» Майку Тайсону.
Не чіпай забобонів ніколи
І сам з натовпом вмій бути забобонний.
Чи принесе чорний кіт нещастя, головним чином залежить від того, людина ти чи миша.
Ти ж знаєш, як забобонні гравці... У мене один півзахисник з дитячих років одягає шкарпетки комір-навиворіт. А інший не стирає плавки вже два роки, бо думає, що мухи приносять удачу.
Завжди чим далі від столиці, тим сильніше забобони.
Те, що висміювалося як забобони в одному столітті, в іншому часом приймають за основу наук, і те, що здається мудрістю сьогодні, завтра, можливо, вважатимуть абсурдом.