Я згадала, як це, знову перебувати у жіночій компанії. Довіра та безпека.

Гарна жінка,— сказав Остап,— мрія поета. Провінційна безпосередність. У центрі таких субтропіків давно вже немає, але на периферії, на місцях ще зустрічаються.

Природна роль жінки у тому, щоб бути опорою сім'ї.

Кохання – це спроба чоловіка задовольнитись однією-єдиною жінкою.

Не варто чекати від гарної молодої жінки безумовної вірності, коли сам пішов і грюкнув дверима.

Жінки ніколи не мають такої сили, як після поразки.

Поганий світ! Найгірше в ньому - це я! Господи, чому я не чоловік? Чому я не дурниця? Ось ти, ти дурніший за мене, не набагато, але все-таки, а вільний гратися, поки не набридне, а потім змінити обстановку і знову гратися, вільний розважатися з дівчатами, не заплутуючи в мережі емоцій, вільний думати все, що завгодно, і ніхто тебе не засудить. А я — розуму в мене хоч греблю гати, але я прикута до тонучого корабля невідворотного заміжжя. А за кого? Для більшості чоловіків я занадто розумна, а тим часом, щоб привернути їхню увагу, змушена спускатися до їхнього рівня, тоді вони хоч отримують задоволення, можуть поставитися до мене заступно.

Дивно, чому фахівці ніяк не винайдуть парфумів із ароматом сімейного щастя? Напевно тому, що і жінки, і чоловіки тоді переберуться між собою через чарівний флакон.

Жінка може любити одного чоловіка і зневажати іншого, але через саму свою природу зробить усе, щоб урятувати навіть того, кого зневажає, від безсовісного обману. Коханий зуміє сам за себе постояти, а ось такий мізерний бідолаха потребує захисту.

Для чоловіків, можливо, головне - це правила честі, які вони самі ж винаходять, а для жінок головне - веління їхнього серця, що любить.