Хороші жінки завжди вважають, що винні, коли їм грубять. Погані завжди ні до чого.

Чи бачите, у нас у США чверть усіх військових посад недоступна для жінок. Потрібно переламати таку ситуацію. Дехто стверджує, що жінки не створені для цього —«вони фізично слабші». А хіба ж треба бути сильним, щоб натиснути курок?

— Зброя, особливо гарна зброя, завжди знає, хто її взяв у руки. Шабля відчуває мозолі долоні вмілого сорочки, цибуля відчуває палець стрілка, так. Не вір тому, що чоловік сам обирає меч, жінку і смерть. Це вони вибирають його, так було завжди і так буде навіки, так. Зате чоловік потім може підпорядкувати собі будь-якого з них, якщо він справжній чоловік.
- І смерть? — вирвалось у мене.
- І смерть - кивнув ібн Кемаль - Чоловік може померти, та він і повинен померти в бою, не річ пускати дух  у своєму ліжку, це принизливо. Але він може вибрати собі таку смерть, Про яку будуть говорити і через сто, і через двісті років. Чи це не перемога над кістлявою? Та це й не найскладніше – перемогти смерть. Ось перемогти жінку - це справді подвиг, так.

Вона просто диво природи, восьме диво світла, у неї шикарне волосся, на обличчі ластовиння, великі очі, і вона не хоче допомогти мені розстебнути свій ліфчик.

Ігнатов не розумів, як можна любити жінку. Любити можна великі речі: революцію, партію, свою країну. А жінку? Та як взагалі можна одним і тим самим словом висловлювати своє ставлення до таких різних величин – немов класти на дві чаші терезів якусь бабу і Революцію? Дурниця якась виходить. Навіть і Настасья – манка, дзвінка, але все одно – баба. Побути з нею ніч, дві, від сили півроку, потішити своє чоловіче – і все, годі. Яке вже це кохання. Так, почуття, багаття емоцій. Горить – приємно, перегорить – здунеш попіл і далі живеш. Тому Ігнатов не вживав у промові слово любити- Не опоганяв.

Ви думаєте, що чоловіки люблять так само, як ми? Ні! Вони люблять щастя, яке відчувають; ми насолоджуємося щастям, яке даємо. Чоловіки не можуть присвятити себе лише одній жінці.

Закохана жінка сяє яскравіше за будь-які діаманти.

... жінок не можна залишати без нагляду.

Дівчата взагалі подібні до шашок: не кожному вдається, але кожному хочеться потрапити в дамки

Жінка це призма, через яку треба дивитися на речі, якщо ми хочемо, щоб вони подобалися нам.