Сподіваючись здобути прихильність жінки, чоловік перший робить крок назустріч — це не просто звичай, це обов'язок, який покладається на нього природою.
Жінки не хочуть рівноправності. У них більше влади, коли їх пригнічують. Чоловіки їм просто необхідні як головний ворог для виправдання загальної змови. Власне, вся їхня хвалена індивідуальність тільки на цьому і будується.
Вона розумна. І в неї свій стиль. Вона знає багато того, про що ти не знаєш, відчуває такі почуття, яких ти ще не пережив. Може розрізнити, що в житті важливо, а що не дуже. Їй доводилося приймати чимало важливих рішень та бачити, що з цього вийшло.
Жінки, вони як цигарки. Вбивають. Спочатку, начебто навіть є задоволення, але потім воно тьмяніє і залишається тільки шкідлива звичка, не більше. Залежність. Так, звичайно, краще покинути. Зовсім. Шкідливо. І жінок, і сигарети. Але я, як і раніше, люблю. Курити.
Звичайно, чоловіки влаштували препаскудний світ, але вони зробили все те, що дозволили їм жінки … Жінки цілком подільниці у всій світовій гнусі. Кожен чоловік буває голий, і кожен лягає з голою жінкою. І якщо вона приймає його після того, як він розбомбив Грозний або мучив дитину, то, значить, вона винна так само. Вона прийняла його голого після всіх неподобств, а отже, зіграла з ним в унісон. А треба взяти на себе провину. Щоб голий з ким попадя не лягати... Господи, що за множина! Ти одна. І це тебе гвалтують з якоюсь незрозумілою періодичністю, і це ти — незалежно від часу на дворі — поводиться завжди однаково. От і не суди гололежачу. У кожної з них була своя правда, неправда... Свій дур... Свій страх... І нічим не обґрунтована надія, що одного разу вдаришся мордою об землю і обернешся царівною.
Мені здається, більшість чоловіків саме так і ставляться до розумових здібностей жінок: що жінки теж вміють думати, ось тільки їхні думки схожі на марення тяжкохворого на крайній стадії малярії.