Вона втомилася обіймати подушки, зігріватись лише завдяки ковдрам та переживати романтичні моменти виключно уві сні. Втомилася чекати, щоб день пройшов якнайшвидше і наступило завтра. Сподіватись на те, що кожен наступний день буде краще та простіше. Але так ніколи не виходило. Вона працювала, оплачувала рахунки і лягала спати, хоч толком і не спала. Кожного ранку вантаж лежав на її плечах, ставав важчим, і щоранку їй хотілося прийти швидше ввечері і вона могла повернутися в ліжко, обійняти їх подушки і закутатися в теплі ковдри.