Для закоханої жінки чоловіки чітко поділяються на два класи: ВІН та решта.

... майже кожна жінка в коханні здатна на героїзм. Зрозумій, вона  цілує, обіймає, віддається – і вона вже мати. Для неї, якщо вона  любить, любов укладає весь сенс життя - весь всесвіт! Але зовсім не вона винна в тому, що любов у людей набула таких вульгарних форм і зійшла просто до якоїсь життєвої зручності, до маленької розваги. Винні чоловіки, у двадцять років пересичені, з курячими тілами та заячими душами, нездатні до сильних бажань, до героїчних вчинків, до ніжності та обожнювання перед любов'ю.

Багато років вона не відчувала себе такою спокійною і такою живою — просто живою...

У жінок природа така: сидіти дома. Для того їм дано широкі стегна та любов до справ спокійних, домашніх.

У жінок взагалі не буває саме коханців, яких їм приписують.

... та й у кожної жінки, навіть пересічної, коли вона  насправді любить, кохання несумісне зі приниженням, бо справжнє кохання теж честолюбне.

Чоловікові треба на що-небудь бурчати, і якщо він не може скаржитися на те, як дружина мучить його своїми примхами і впертістю, йому залишається тільки скаржитися на те, як вона допікає його добротою і лагідністю!

У багатьох моїх фільмах є сильні героїні - хоробри, самодостатні дівчатка, які не думають двічі, перш ніж кинутися захищати те, у що вони вірять усім серцем. Їм потрібні друзі чи соратники, але не потрібні рятівники. Будь-яка жінка може бути героєм, як будь-який чоловік.

Жінка має пом'якшувати, а не послаблювати чоловіка.

Жодна жінка не може сказати, що вона по-справжньому готова стати матір'ю доти, доки вона  не стане.