Є багато людей, які уявляють, що вони стануть важливішими, ображаючи інших; але чимало і таких, які вважають, що заступаючись іншим, вони цим підносять себе.

Я помер каменем і знову воскрес рослиною. Я помер рослиною та воскрес твариною. Я помер твариною і народився людиною. Чому ж я маю боятися смерті? Я зроблю ще крок і воскресну ангелом. Знову помру і стану тим, про що не може подумати розум. Я стану їм.

Протягом дня людина слухає таку безліч думок, вражень, промов і слів, що все це склало б не одну товсту книгу.

— Хіба ви не знаєте, що ви для мене все життя ; але спокою я не знаю і не можу дати вам. Усього себе, кохання... так. Я не можу думати про вас та про себе окремо. Ви й я для мене одне. І я не бачу попереду спокою ні для себе, ні для вас. Я бачу можливість відчаю, нещастя... чи бачу можливість щастя, якого щастя!... Хіба воно не можливе? - додав він одними губами; та вона чула.

Що на світі жорстоко? -
Престосто є любов!

Життя було б нудне і позбавлене інтриги, якби все завжди виходило з першої спроби.

Якщо ваші друзі просять вас домовитися з вашим ворогом, то зрадники вже домовилися за вашою спиною!

Саме це я особливо не люблю. Найбільше мене злить, коли вдають, ніби тебе запитують чи надають тобі вибір, а насправді так до тебе звертаються, щоб змусити вчинити тільки за їх бажанням... про що б не йшлося!

Якщо хтось із старих — з тих, хто старший за шістдесят п'ять років, — стане тебе в чомусь звинувачувати, — наставляла вона його, — ні в якому разі не сперечайся. Не намагайся стверджувати, що ти маєш рацію. Відразу вибачайся, скажи, що винен, каєшся і більше ніколи нічого подібного не повториться.

У сучасному світі щирість і безпосередність такі ж рідкісні, як обличчя без маски під час карнавалу.