Зворушує, коли чоловік, намагаючись повернути жінку, що пішла від нього, починає дарувати шалені букети. Це ніби дружина у відповідь на пропозицію розлучитися перемила б весь посуд і випрала сорочки.

Ніколи нічому не повірите,
Перш ніж не порахуєте, не зміряєте,
Ніколи, нікуди не підете,
Якщо на карті шляхів не знайдете.
І вам чужий той божевільний мисливець,
Що, зійшовши на голу скелю,
В п'яному щастя, в несвідомій тузі
Прямо в сонці пускає стрілу.

Мене ніколи не відштовхувала бідність людини, інша справа, якщо бідні її душа та помисли.

Як це дивно: люди знаходять справді свіжі та образні вирази лише коли лаються.

Людина створена з пороху. І на порох звернеться. Але тіло, яке йому дано на час життя, прекрасне. Ти повинен знати його якнайкраще.

Є брехня, на якій люди, як на світлих крилах, піднімаються до неба; є істина, холодна, гірка, яка приковує людину до землі свинцевими ланцюгами.

Люди не народжуються зламаними. Все починається зі пристрасті та прагнення, поки не трапляється щось, що розбиває їх ілюзії.

Немає таких самих неприродних рухів і положень, в яких би життя не змушувало людей проводити весь їхній час ; немає  таких отрут, якими вона  не змушувала їх дихати; немає  таких життєвих умов, у яких би вона не змушувала їх жити.

Довіра потрібна нам для того, щоб маніпулювати людьми.

Щоб наблизитись до Бога, треба мати чисті помисли.