Тільки втративши самого себе, стаєш по-справжньому самотнім.

Бажати означає хотіти для себе. Вимовляючи слова "я хочу тебе", я прошу про близькість, висловлюю надію на неї, а зовсім не вимагаю бути поруч зі мною, належати мені, ділитися зі мною, почитати мене.

Ось що мені подобається у поезії. Чим більше абстракції, тим краще. Ти ніколи не можеш знати, напевно, що хотів сказати поет. Звичайно, у тебе будуть думки щодо цього, але завжди ймовірність, що ти все не так зрозумів.

Нас часто чекають саме там, куди ми не хочемо повертатися.

Не завжди той одружується, хто заручився.

Існує талант, так би мовити, матеріальний і існує геній душі. Є те, що тішить, і те, що чіпає... Є те, що дивує, і те, що захоплює...

У житті все повторюється двічі, але у вигляді драми лише одного разу, а вдруге глузування начебто, у вигляді пародії, тільки пародії.

Бідолашні створіння! Якщо не можна їх любити, то можна пошкодувати. Ви шкодуєте сліпого, котрий ніколи не бачив денного світла, глухого, що ніколи не чув голосів природи, німого, котрий ніколи не міг передати голос своєї душі, і з почуття сорому не хочете пошкодувати сліпоту серця, глухоту душі та немоту совісті, які роблять нещасну страждальницю божевільної і поза її волею нездатною бачити добре, чути Господа Бога і говорити чистою мовою любові та віри.

Люди дратуються через релігію, страждають через нещасливе кохання, носять у собі секрети, таять у собі злість... Все це лише для того, щоб скрасити ще один нудний і сірий день.

Ось цей страх самотності, на мою думку, найсильніший у нас, жінок. Скільки хороших дівчат поспішили через нього вискочити заміж за першого-ліпшого і досі розплачуються за цю поспішність.