Те, що з'їж увечері, залишиться з тобою назавжди!

Собака так віддана, що просто не віриш у те, що людина заслуговує на таке кохання.

Теорія еволюції, як і теорія гравітації, це науковий факт. Еволюція – це реальне явище. Прийняти свою спорідненість із усім живим на землі — це не просто науково, це, на мою думку, ще й запаморочливий духовний політ.

Кожна людина - країна. Це чудово, що їх так багато і постійний рух суші зіштовхує між собою все нові і нові острови. Але якщо ця тектоніка ненароком прибиває до вашого берега незнайому територію, першою реакцією за визначенням буває ворожість. І в цій ситуації є лише дві можливості: війна чи дипломатія.

Якщо є два способи зробити що-небудь, причому один з яких веде до катастрофи, то хто-небудь обере саме цей спосіб.

Скільки людей, і здорових і сильних, не відрізняють своїх власних, богом даних їм почуттів від почуттів спільних, вуличних. Ці люди і в ліжко лягають з тим самим розчиненим, для всього відповідним задоволенням, з яким сідають за стіл: аби насититися. І плачуть, і сміються вони, озираючись навкруги — видно, чи чути, що вони плачуть і радіють, не даремно витрачатись на сльози.

Маленька сучка починає плакати на руках у чоловіка Автора, як плачуть діти, коли зовсім страшне вже позаду і більше не буде боляче, і будуть цукерки, і буде спокій і свій будинок, і тепло, і кохання, але треба виплакати те, що було. Виплакати страшне. Починає плакати, як плачуть діти не тоді, коли їм не дозволяють їсти ананасні цукерки, а як плачуть вони у сильні груди, на заспокоєння і умиротворення від того, що сталося, від того, що вже не виправиш, від того, що вже минуло, але було боляче! Було боляче! Було боляче! І з кожною такою маленькою сльозою страшне колишнє хворе йде, витікає в ту частину лихоліття, що підлягає знищенню, остаточному спаленню на пекельних сковородах. Тому що пекло – це зовсім не місце нескінченних мук, де на всіх нас і всіх їх чекає розплата за кредитами. Все зовсім негаразд. Пекло – це печі, муки, що утилізують. Горять не грішники. Згоряє грішне. У кого – за життя – чуже, у інших – після смерті – своє. На жаль, температура в геєнні вогняної для всіх однакова, і кожен градус за Цельсієм відчувається власною шкірою в обох випадках. Борошна чекають і на тих, і на інших – усіх нас, – різницялише тому, яка«тканина» залишиться дома«пекла опіку» – радість світла чи темрява порожнечі. Але вічного болю не буде ні в кого.

Таємниці неможливо зберігати у будинку, де є діти.

– Людей треба боятися, гане Горазд, – усміхнувся Іцхак. – Нечисть страшна лише у казках.

Якщо хтось в Англії каже«напевно, ні», це означає«абсолютно, залізно, ніколи в житті немає».