Той, хто має мужність любити, повинен мати мужність страждати.

По-справжньому добрі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли дорослими, самостійними, щасливими, окремими людьми. І дорослі діти люблять їх не тому, що«повинні буквально всім», а просто тому, що люблять.

Тільки якщо остаточно розлучишся з людиною, починаєш по-справжньому цікавитися тим, що її стосується. Такий один із парадоксів кохання.

Якщо щосили чекати, а вчасно не дочекатися — тоді робиться все одно.

Коли людина оточена недовірою, то починає сама не довіряти.

Вже якщо захочеш, так і на голій дошці заснеш, а не захочеш, так і на м'якій перині без сну валятимешся.

Ось що означає бути найкращими друзями. Ось навіщо вони потрібні. Щоб допомогти не зірватися у прірву.

Всі ми заслуговуємо на дещицю щастя.

Характер людини ніколи не можна зрозуміти вірніше, ніж за тим жартом, на який він ображається.

... я не увійшла ще в той вік, коли думка про втрачені і вже недоступні можливості отруює життя. Мені особисто набагато більше отруює життя думка про всі ті можливості, які у мене не вистачило розуму прогаяти. Скільки часу витрачено на нісенітницю, скільки сил, грошей і обдарувань ухоплено на пусте бажання подобатися, на чужих, чужих, непотрібних людей!