—... Від цього не втекти, і ніхто тебе не втримає.
- Ти можеш утримати, - говорив щиро.
- Ні. Якщо втримаю, то вже не тебе.

Людина не змінюється - вона виправляється. Він використовує свій темперамент інакше, він згинає його, ставлячи службу іншим цінностям.

Він відчував, що ніколи не подолає своєї пристрасті, але при цьому знав, що час лікує все

- Я не знаю, що я хочу.
- Ну, це неправда. Ти хочеш того ж, що й усе.
— І чого ж, таємничого незнайомця, який знає відповіді на всі запитання?... Скажи мені, чого я хочу?
— Ти хочеш кохання, в якому можна розчинитися. Ти хочеш пристрастей, пригод та трішки небезпеки.

У нашому ненадійному світі немає  нічого більш важкодосяжного і тендітного, ніж довіра.

Недаремно кажуть, що вік видають очі. Буває, вдається геть-чисто стерти з обличчя всі індивідуальні риси, всі ознаки віку, залишається гладкий білий лист. Але очі нікуди не дінеш.

Але справа в тому, що турбота про свою зовнішність - це різновид самолюбства, яке не чуже навіть найрозумнішим з людей. Воно інстинктивно тримається в душі людини настільки міцно, що не тільки солдат, що йде майже на вірну загибель, але навіть засуджений на смерть злочинець намагається привести себе до ладу і набути належного вигляду.

Одне з найпростіших і поширених забобонів те, що кожна людина має одні свої певні властивості, що буває людина добра, зла, розумна, дурна, енергійна, апатична і т. д. Люди не бувають такими. Ми можемо сказати про людину, що вона частіше буває добра, ніж зол, частіше розумна, ніж дурна, частіше енергійна, ніж апатична, і навпаки; але буде неправда, якщо ми скажемо про одну людину, що вона добра або розумна, а про іншу, що вона зла або дурна. А ми завжди так ділимо людей. І це не так.

Я насправді ніколи не читав фантастики та не дивився фантастичних фільмів. Але мене так надихнули«Зоряні війни» — це був не просто фільм, це ціла філософія.

А, мабуть, мабуть, я до всіх добрий! Тільки не показую цього, не можна це показувати людям, бо вони замордують. На доброго кожен лізе, як на купину в болоті... І затопчуть.