Одних цікавить комп'ютер та штучний інтелект, а інших життя за вікном.

До Уве раптом доходить різниця між жорстокістю за потребою та жорстокістю навмисною.

Збирати жалю - все одно що тягати в кишені жменю вугілля, що горить: і користі ніякої, і печеться боляче.

Життя не в тому, щоб жити, а відчувати, що живеш.

Серед тих, хто збирає борги, приємних людей не буває.

Єдина цінність на землі – це діти. Більше, ніж усі гроші та земна влада. Ви моє надбання.

Люди приходять на землю заради однієї мети – навчитися любити. Собаки це з народження вміють, тож живуть менше за нас.

Життя щоразу ставить нас перед якимись несподіванками, на які реагуєш не завжди так, як вирішив би, подумавши заздалегідь.

... всі люди однакові, вони використовують ціпок, щоб бити інших, і улесливий язик, щоб не бути побитими самим.

- Ні, Джіме, на мою думку, всі люди однакові. Просто люди.
— У твої роки я так думав. Якщо всі люди однакові, чому вони тоді не можуть ужитися один з одним? Якщо всі однакові, чому вони так задаються і так зневажають одне одного? Знаєш, я, здається, починаю щось розуміти. Здається, я починаю розуміти, чому Страшила Редлі весь вік  сидить під замком... Просто йому не хочеться на люди.