Є тільки одна пекла, і ми в ній живемо.

Справедливості ніколи ніде не було, її немає ніде та ніколи її не буде. А спроба все життя покласти на те, щоб запанувала навколо справедливість — абсолютно безглузда. Її може бути трохи більше або менше, але абсолютної справедливості просто не існує в природі. Тим більше, що таке справедливість? Хочете про філософію – ну давайте про філософію. У кожного, зрештою, справедливість своя. І, на жаль, для переважної більшості людей, поняття справедливості таке: справедливо це коли мені добре, а несправедливо коли мені погано. Але не важко зрозуміти, трохи піднявшись над цією ситуацією, що із цієї загальної справедливості ну ніяк не виходить.

У більшості випадків справедливість розцінюється людьми саме так: добре, коли я вкрав, погано, коли в мене вкрали.

Така вже була її натура: вона  здатна пасивно терпіти, поки щось у ній не зламається, а після цього — кінець!

Якби люди завжди чекали, доки будуть готові, у житті взагалі нічого б ніколи не траплялося. Життя - не ресторан: не вдається замовляти страви з цього меню саме тоді, коли готовий до їди.

Знаєте, багато зустрічається дівчат прикрашених, одягнених, а поговориш із ними трошки, хочеться втекти подалі, бо з їхньої душі бруд потоком іде. А буває дівчина на вигляд звичайна, а поспілкуєшся і побачиш душу прекраснішу за всяку квітку. Цілу добу можна з нею говорити.

До п'ятдесяти років у мене було обличчя людини, яка може померти з хвилини на хвилину. Я помер у дев'яносто шість, після довгої агонії.

Люди, які не в змозі мотивувати себе, повинні задовольнятися посередністю, хоч би якими вражаючими були їхні таланти. (Тим, кому мотивація недоступна, залишається задовольнятися посередністю, попри всі їхні можливі таланти.)

Поки розум закидає, серце виправдовує.

Подяка... адже воно таке почуття, що його не втримаєш, воно з душі проситься.

Ось так завжди в житті виходить: виглядає як справжнє, а насправді виявляється, підробка.