Тьєррі Коен. Вона так довго снилася мені.

... З цього моменту вони ведуть не своє життя, йдуть не своєю дорогою, живуть не з тією людиною. Вони зустрічають чоловіка, жінку, переконують себе, що знайшли свою людину. З естетичних міркувань: він такий гарний, вона  така прекрасна. Із соціальних спонукань: так належить, я маю одружитися, я маю вийти заміж, вибрати собі пару, хочу бути як усі. Навіть із прагматичних міркувань: удвох легше вижити. Та й із торгаших теж: наше суспільство трактує любов як продукт споживання. А іноді всі ці підстави є одночасно плюс ще маса інших. І наступного дня після першої шлюбної ночі вони починають рахуватися. Ах, вона це зробила не так, це погано, ставлю їй мінус. Дивись, він не сказав мені те, що я від нього очікувала, ще один мінус. Вони поступово починають підраховувати кожну дрібницю у відносинах, і коли підводять баланс, він виявляється негативним. Те, що мало бути гармонією, стає дисонансом, трансформується у сварки і, зрештою, призводить до розлучення. Все вони закривають лавочку.

Докладніше