Роздуми можуть вимотувати не менше, ніж напружений біг.

— Як ви вважаєте, ми колись зможемо жити нормально?
- Нормального життя не існує, - відповів Метт. — Є просто життя.

Це твоє життя, і воно стає коротшим за кожну хвилину.

Доля по-різному може зіштовхнути двох рідних людей.

Я люблю тебе не шалено, але впевнено.

Адже диплом ще не робить людину щасливою... По п'ять років сидять на шиї у батьків та держави, а потім з'ясовується, що професія їм не подобається. Вони, бачите, помилились! Ось звідки народжується незадоволеність життям.

Немає часу — таке коротке життя — на чвари, вибачення, жовч і покликання до відповіді. Є тільки час, щоб любити, та й на це, так би мовити, є лише мить.

Іноді мені стає нестерпно сумно, але в цілому життя тече своєю чергою.

Для деяких зобов'язань як віра: вибрати відданість іншій людині чи незбагненний ідеал. Але для мене зобов'язання мають темну сторону. Темний шлях, який завжди ставить питання:«Як далеко я зайду?»

Вирощувати дитину дуже важко.