Люди. Раби умовностей та стереотипів. Схильні починати нове життя у понеділок, а на нового щастя чекати неодмінно на Новий рік, а не гуляючи у дворі з собакою.

Ми всі маємо бути однаковими. Чи не вільними і рівними від народження, як сказано в конституції, а просто ми всі повинні стати однаковими. Нехай люди стануть схожі один на одного як дві краплі води: тоді всі будуть щасливі, бо не буде велетнів, поряд з якими інші відчувають свою нікчемність.

Нестрашно, якщо не знаєш, чого хочеш від життя. Важливіше чітко уявляти, чого не хочеш.

Успіх усього життя не визначається однією невдачею чи одним тріумфом.

Жити, не визнаючи у собі глибоку душевну рану, у сенсі може бути небезпечним.

Засинаю з думкою про те, що моє життя реально почнеться завтра або післязавтра, або післязавтра, принаймні скоро (адже це неминуче трапиться).

Випадок, дрібниця, збіг обставин іноді стають найдраматичнішими моментами в житті людини.

Вмієш посилати, умій і сам ходити.

Життя було б набагато щасливішим, якби ми народжувалися у віці 80 років і поступово досягали 18 років.

Марне життя - це рання смерть. Ein unnütz Leben ist ein früher Tod.