Кожне життя має служити нам, щоб ми навчалися чогось. Кохання. Щирого захоплення. мистецтву. Ось чому треба присвячувати свою енергію. Тому, що нас покращує, а не руйнує. Саме цьому треба приділяти найбільшу увагу!

Нехай у мене ослабне рука, ступня або нога, нехай захитаються всі зуби - все ж, поки у мене залишається життя, все гаразд.

У мене таке відчуття, що за цю ніч ми прожили ціле життя.

У них немає мужності, немає  гордості, вони не вміють сильно бажати. А без цього людина гроша ламаного не вартує.

Все життя — це насамперед боротьба зі своїм страхом.

... у цьому світі не можна відкладати важливі речі на потім, бо«потім» може не наступити. Життя може запросто відібрати те, що дорого, а повернути вже не вийде.

Життя минає і не кланяється, як сердита сусідка.

Тому, хто живе розумом, життя бачиться комедією. Для тих, хто живе почуттями або схильний до емоцій, життя - це трагедія.

Деколи ми не бачимо свого щастя, поки не втратимо. Ось воно, Карєв! Саме тут і зараз!

Життя завжди тут було грозовим.
Складний. Бурхливий. Наднапруженою.
З чимось страшним і справді сполученим.