Саме так почуваєшся, коли живеш справжнім життям. Сидиш поряд з іншою людиною, і тебе розуміють, все розуміють, і нічого не оцінюють, і не можуть без тебе обійтись.
— Але ж є великі справи, які варто віддати життя. - Ні, немає таких справ! Бо життя в тебе одне, а великих діл — як собак нерізаних. — О боги, та як же можна жити з такою філософією? - Довго!
Кожне життя має служити нам, щоб ми навчалися чогось. Кохання. Щирого захоплення. мистецтву. Ось чому треба присвячувати свою енергію. Тому, що нас покращує, а не руйнує. Саме цьому треба приділяти найбільшу увагу!