Життя ставить нам перепони, щоб подивитися, з чого ми зроблені.

Вік полягає у вантажі проблем та досвіді, який тисне на людину, а не у кількості прожитих років. Просто зазвичай ці параметри збігаються.

Життя людське — ось що здавалося йому єдиним гідним вивчення. У порівнянні з нею все інше нічого не вартувало.

Нині всі подалися в програмісти, та в айтішники, та в місцеві начальники – ходять порноклубами і здають квартири нелегальним шляхом. Офшори та інвестпортфелі. А працювати ні-ні. Країна, де всім аби тільки обідати з ранку до вечора.

У моєму житті з'являлися різні люди, але ніхто не залишився. Кожен ніби шукав там щось для себе, але не знаходив – і зникав.

Щоб жити, спочатку потрібно навчитися відрізняти власну матір від стелі. Потрібно вибрати, хто чи що тобі важливіше: мама чи стеля, і відмовитися від того, що менш важливе. Неслі вибирають за тебе - тоне вибір.

Ти – головний персонаж, тобі вирішувати.
Життя немає, щоб зовсім без бою.
Життя можна жити, а можна відіграти,
Але так щоб аплодували стоячи.

Ми всі ніколи не бачили одне одного. Ми питаємо один одного і відповідаємо, ми живемо разом, завжди разом проводимо час, але не знаємо, хто ми!

Людина, якій не подобається життя, схожий на туриста, який заявився в найкращий у світі дендрарій, знайшов у кутку тазик з добривами, сунув туди голову і репетує:«Тут гидко! Поверніть мені гроші за квиток!

Ви думаєте, що тільки кохання може наповнити ваше життя світлом, або зруйнувати його, а потім... ви стаєте матір'ю.