Джек Керуак. В дорозі

Хіба не правда, що ми починаємо своє життя під батьківським дахом, що вірять у все на світі милими дітьми? Потім настає День тих, що втратили віру, коли розумієш, що ти жалюгідний, нещасний, бідний, сліпий і гол і, наче вселяючий жах, убитий горем примара, з тремтінням продираєшся крізь нескінченний кошмар цього життя.

Докладніше

Олександр Островський. Безприданниця

— Ми люди бідні, нам принижуватись все життя. Так краще принижуватися замолоду, щоб потім пожити по-людськи.
- Ні, не можу; важко, нестерпно важко.
— А легко нічого не дістанеш, все життя й залишишся нічим.
— Знову вдавати, знову брехати!
— І вдавай, і бреши! Щастя не піде по тебе, якщо сама від нього бігаєш.

Докладніше