Найбільша помилка вважати, ніби все цінне довго. Апостоли прогресу обманюють цим натовп, який інакше може збунтуватися або зануритися. Цінне завжди швидкоплинне, а посередність, навпаки, стійка.

Життя в містах привчає дивитися хіба що собі під ноги. Про те, що на світі буває небо, ніхто й не згадає...

Але життя – воно  так уже влаштоване, що поруч із тими, хто сміється, завжди знайдуться ті, хто плаче, причому, як випливає з нижченаведеного, причина для сміху і сліз – одна й та сама.

Де є життя, там є і надія. Моя надія спалахнула як свічка у темряві.

Прощайтеся легко, пригадуйте весело.

— Я тут, щоб попросити руки вашої дочки...

— Аааа, хитрий! Всю бери!

Пізніше мені здавалося, що я рятував життя, вбиваючи деяких із них.

Жити — це як бігти музеєм. І тільки потім ви починаєте по—справжньому усвідомлювати, що ви побачили, думати про це, наводити довідки в книгах і згадувати, оскільки ви не можете прийняти це все й одразу.

Смерть – випробування для живих. А життя для мертвих.

Не можна прожити своє життя іншим. Треба вибрати те, що саме тобі потрібно, навіть якщо це не сподобається твоїм близьким.