"Забудь, що я сказав", "зітри з пам'яті те, що я зробив" - ти впевнений, що життя - олівцевий малюнок?

Вражаюче, як багато відкриттів ми здійснюємо кожен день. Тобі здається, що людина тільки й чекає на можливість тебе знищити, а вона рятує тебе. Ти думаєш, що справляєшся з цілим колективом, а насправді не можеш впоратися з маленькою дитиною. Тобі здається, що він байдужий до всього, але розумієш, що мало знаєш про нього. Як багато відкриттів ми чекаємо, і це здорово.

Проблема не в тому, щоб багато знати, а в тому, щоб жити тим, що знаєш.

Ще одна фішка депресії - вона  як би руйнує час. Раптом твої дні перетворюються на один нескінченний задушливий цикл. І ти намагаєшся згадати, що тебе тішило. Але твій мозок повільно стирає всі щасливі спогади. І в результаті ти думаєш тільки про те, що життя завжди було таким. І залишиться такою до кінця.

Поки одні змінюють гарні статуси у соціальних мережах, інші добиваються реального статусу у житті.

Банальна фраза«Умійте чути один одного» просочилася у всі психологічні брошури, але так і не достукалася до нас.

- Ти знайшов причину смерті?
- Життя. Життя завжди причина смерті.

Стояти тут і намагатися виправити її життя — марнування часу. Люди не хочуть, щоб їхнє життя виправляли. Ніхто не хоче вирішення своїх проблем. Своїх драм. Своїх тривог. Не хочуть розпочинати життя наново. Не хочуть упорядковувати життя. Адже що вони отримають натомість? Лише величезну лякаючу невідомість.

Ні великої війни, ні великої депресії. Наша війна – війна духовна, наша депресія – наше життя.

Тільки в дусі слова, тільки в темряві світла, тільки в немовлят: скромний зоряний фон на
empty sky.