Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти щонайменше вдвічі швидше!

Невиправна тільки смерть, а все інше можна виправити!

Настане день і тобі доведеться вирішувати, куди йти. І одразу треба йти туди, куди ти вирішив. Негайно. Ти не маєш права втрачати жодної хвилини. Тобі цього не можна.

Іноді людина роками існує без руху, як нежива, а потім ніби ціле життя втискається в одну годину.

Дух свята зберігся у серцях людей, але зник із пісень.

Нічого не буде розпливчасто, невизначено, безхребетно добре, коли« добре» падає з неба.
Нічого не буде гаразд просто так.
Нічого не утворюється так і само собою. Правда написана на воротах Бухенвальда: "Кожному своє".
Кожен завжди отримає своє.
Не рано, не пізно, але в найвірніший момент кожен отримає те, що він заслужив.
Бреши собі чи не бреши.

Миттю - це ніщо, твоє життя - теж ніщо. Будь-який часовий проміжок менше десяти тисяч років – ніщо.

Головне — не та я, що тут лежить, а та, що сидить на краю ліжка і дивиться на мене, і та, що нині готує вечерю, і та, що возиться в гаражі з машиною чи читає книгу в бібліотеці. Все це — частки мене, вони й найголовніші. І я сьогодні зовсім не вмираю. Ніхто ніколи не вмирає, якщо у нього є діти та онуки. Я ще дуже довго житиму. І через тисячу років будуть жити на світі мої нащадки - повне місто! І вони гризтиму кислі яблука в тіні евкаліптів. Ось моя відповідь усім, хто ставить мудрі запитання.

Тіло з'їдають незримі бактерії. Душу з'їдають дрібні турботи та переживання. Не допускай, щоб дрібниці життя опанували твою душу.

— Але не завжди можна вивернутись, іноді тебе можуть так притиснути...
— Щоразу можна маневрувати, головне — зрозумій як!
— То я можу все?
- Так, так було завжди, завжди...