Тільки від вас залежить – ви вирішуватимете чи обставини.

Шанобливо ставлячись до років, шанобливо — до місяців і тижнів, поблажливо до годин, люди зовсім не помічають хвилини. І даремно. У нашому житті все вирішують саме вони.

— Кажуть, ми залишаємо цей світ такими ж, якими прийшли до нього — голі й самотні.
— То якщо ми залишаємо його ні з чим, у чому вимірюється життя? Вона  оцінюється людьми, яких ми любили? — Чи життя просто оцінюється вашими здобутками?
— А що, коли ми терпимо невдачу? Чи ніколи по-справжньому не любили? Що тоді? Чи можемо ми відповідати вимогам?
— Чи ж тихий відчай у житті приведе нас до божевілля?

У житті кожного з нас щодня відбувається сотня виборів і не буває їх добрих чи поганих. Просто кожен із виборів створює інше життя, інший неповторний світ. Але кожне життя заслуговує на те, щоб його прожити, кожна стежка — щоб бути пройденим.

Шопенгауер констатував фундаментальну тезу філософії життя, що страждання і страх належать самому життю, невід'ємні від нього і є джерелом творчості.

— На війні справжнє життя!
— На війні справжня смерть. А життя... воно там, у містах.

Ціле більше від суми його частин.

Ось воно, життя-то; істинно сказано: метушня суєт і всіляка метушня. Чорт знає, і сам не розбереш чого хочеться.

Нам життя завжди подарує шанс:
Кого любити, кого нам ненавидіти дружно.
І, головне, повірте мені - не сплутати реверанс,
Щоб не кланятися тому, кому не треба.

Коли двоє роблять однаково — виходить все-таки не одне й те саме.